From ме́кати (mékaty) + -нути (-nuty).
ме́кнути • (méknuty) pf (imperfective ме́кати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ме́кнути, ме́кнуть méknuty, méknutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | ме́кнутий méknutyj impersonal: ме́кнуто méknuto |
adverbial | — | ме́кнувши méknuvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | ме́кну méknu |
2nd singular ти |
— | ме́кнеш mékneš |
3rd singular він / вона / воно |
— | ме́кне mékne |
1st plural ми |
— | ме́кнем, ме́кнемо méknem, méknemo |
2nd plural ви |
— | ме́кнете méknete |
3rd plural вони |
— | ме́кнуть méknutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ме́кнім, ме́кнімо méknim, méknimo |
second-person | ме́кни mékny |
ме́кніть méknitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ме́кнув méknuv |
ме́кнули méknuly |
feminine я / ти / вона |
ме́кнула méknula | |
neuter воно |
ме́кнуло méknulo |