Hello, you have come here looking for the meaning of the word
мовчати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
мовчати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
мовчати in singular and plural. Everything you need to know about the word
мовчати you have here. The definition of the word
мовчати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
мовчати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *mьlčati.
Pronunciation
Verb
мовча́ти • (movčáty) impf
- to be silent; to keep quiet
Conjugation
Conjugation of мовча́ти, мовча́ть (class 5b, imperfective, intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
|
infinitive
|
мовча́ти, мовча́ть movčáty, movčátʹ
|
participles
|
present tense
|
past tense
|
active
|
—
|
—
|
passive
|
—
|
—
|
adverbial
|
мовчачи́ movčačý
|
мовча́вши movčávšy
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular я
|
мовчу́ movčú
|
бу́ду мовча́ти, бу́ду мовча́ть, мовча́тиму búdu movčáty, búdu movčátʹ, movčátymu
|
2nd singular ти
|
мовчи́ш movčýš
|
бу́деш мовча́ти, бу́деш мовча́ть, мовча́тимеш búdeš movčáty, búdeš movčátʹ, movčátymeš
|
3rd singular він / вона / воно
|
мовчи́ть movčýtʹ
|
бу́де мовча́ти, бу́де мовча́ть, мовча́тиме búde movčáty, búde movčátʹ, movčátyme
|
1st plural ми
|
мовчи́м, мовчимо́ movčým, movčymó
|
бу́демо мовча́ти, бу́демо мовча́ть, мовча́тимемо, мовча́тимем búdemo movčáty, búdemo movčátʹ, movčátymemo, movčátymem
|
2nd plural ви
|
мовчите́ movčyté
|
бу́дете мовча́ти, бу́дете мовча́ть, мовча́тимете búdete movčáty, búdete movčátʹ, movčátymete
|
3rd plural вони
|
мовча́ть movčátʹ
|
бу́дуть мовча́ти, бу́дуть мовча́ть, мовча́тимуть búdutʹ movčáty, búdutʹ movčátʹ, movčátymutʹ
|
imperative
|
singular
|
plural
|
first-person
|
—
|
мовчі́м, мовчі́мо movčím, movčímo
|
second-person
|
мовчи́ movčý
|
мовчі́ть movčítʹ
|
past tense
|
singular
|
plural ми / ви / вони
|
masculine я / ти / він
|
мовча́в movčáv
|
мовча́ли movčály
|
feminine я / ти / вона
|
мовча́ла movčála
|
neuter воно
|
мовча́ло movčálo
|
Derived terms
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “мовчати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2018), “мовчати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 9 (міщани́н – насту́кувати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “мовчати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “мовчати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “мовчати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “мовчати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “мовчати”, in Словник.ua (in Ukrainian)