From Proto-Slavic *mьčь. Further etymology unclear.
мьчь • (mĭčĭ) m
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | мьчь mĭčĭ |
мьча mĭča |
мьчи mĭči |
genitive | мьча mĭča |
мьчоу mĭču |
мьчь mĭčĭ |
dative | мьчоу mĭču |
мьчема mĭčema |
мьчемъ mĭčemŭ |
accusative | мьчь mĭčĭ |
мьча mĭča |
мьчѧ mĭčę |
instrumental | мьчемь mĭčemĭ |
мьчема mĭčema |
мьчи mĭči |
locative | мьчи mĭči |
мьчоу mĭču |
мьчихъ mĭčixŭ |
vocative | мьчоу mĭču |
мьча mĭča |
мьчи mĭči |