на- (na-) + ванта́жити (vantážyty)
наванта́жити • (navantážyty) pf (imperfective наванта́жувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | наванта́жити, наванта́жить navantážyty, navantážytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | наванта́жений navantáženyj impersonal: наванта́жено navantáženo |
| adverbial | — | наванта́живши navantážyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | наванта́жу navantážu |
| 2nd singular ти |
— | наванта́жиш navantážyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | наванта́жить navantážytʹ |
| 1st plural ми |
— | наванта́жим, наванта́жимо navantážym, navantážymo |
| 2nd plural ви |
— | наванта́жите navantážyte |
| 3rd plural вони |
— | наванта́жать navantážatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | наванта́жмо navantážmo |
| second-person | наванта́ж navantáž |
наванта́жте navantážte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
наванта́жив navantážyv |
наванта́жили navantážyly |
| feminine я / ти / вона |
наванта́жила navantážyla | |
| neuter воно |
наванта́жило navantážylo | |