From на- (na-) + діли́ти (dilýty). Compare Russian надели́ть (nadelítʹ), Belarusian надзялі́ць (nadzjalícʹ), Polish nadzielić.
наділи́ти • (nadilýty) pf (imperfective наділя́ти or наді́лювати (rare)) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | наділи́ти, наділи́ть nadilýty, nadilýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | наді́лений nadílenyj impersonal: наді́лено nadíleno |
| adverbial | — | наділи́вши nadilývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | наділю́ nadiljú |
| 2nd singular ти |
— | наді́лиш nadílyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | наді́лить nadílytʹ |
| 1st plural ми |
— | наді́лим, наді́лимо nadílym, nadílymo |
| 2nd plural ви |
— | наді́лите nadílyte |
| 3rd plural вони |
— | наді́лять nadíljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | наділі́м, наділі́мо nadilím, nadilímo |
| second-person | наділи́ nadilý |
наділі́ть nadilítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
наділи́в nadilýv |
наділи́ли nadilýly |
| feminine я / ти / вона |
наділи́ла nadilýla | |
| neuter воно |
наділи́ло nadilýlo | |