From на- (na-) + здоганя́ти (zdohanjáty).
наздоганя́ти • (nazdohanjáty) impf (perfective наздогна́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | наздоганя́ти, наздоганя́ть nazdohanjáty, nazdohanjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | наздоганя́ючи nazdohanjájučy |
наздоганя́вши nazdohanjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
наздоганя́ю nazdohanjáju |
бу́ду наздоганя́ти, бу́ду наздоганя́ть, наздоганя́тиму búdu nazdohanjáty, búdu nazdohanjátʹ, nazdohanjátymu |
| 2nd singular ти |
наздоганя́єш nazdohanjáješ |
бу́деш наздоганя́ти, бу́деш наздоганя́ть, наздоганя́тимеш búdeš nazdohanjáty, búdeš nazdohanjátʹ, nazdohanjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
наздоганя́є nazdohanjáje |
бу́де наздоганя́ти, бу́де наздоганя́ть, наздоганя́тиме búde nazdohanjáty, búde nazdohanjátʹ, nazdohanjátyme |
| 1st plural ми |
наздоганя́єм, наздоганя́ємо nazdohanjájem, nazdohanjájemo |
бу́демо наздоганя́ти, бу́демо наздоганя́ть, наздоганя́тимемо, наздоганя́тимем búdemo nazdohanjáty, búdemo nazdohanjátʹ, nazdohanjátymemo, nazdohanjátymem |
| 2nd plural ви |
наздоганя́єте nazdohanjájete |
бу́дете наздоганя́ти, бу́дете наздоганя́ть, наздоганя́тимете búdete nazdohanjáty, búdete nazdohanjátʹ, nazdohanjátymete |
| 3rd plural вони |
наздоганя́ють nazdohanjájutʹ |
бу́дуть наздоганя́ти, бу́дуть наздоганя́ть, наздоганя́тимуть búdutʹ nazdohanjáty, búdutʹ nazdohanjátʹ, nazdohanjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | наздоганя́ймо nazdohanjájmo |
| second-person | наздоганя́й nazdohanjáj |
наздоганя́йте nazdohanjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
наздоганя́в nazdohanjáv |
наздоганя́ли nazdohanjály |
| feminine я / ти / вона |
наздоганя́ла nazdohanjála | |
| neuter воно |
наздоганя́ло nazdohanjálo | |