на- (na-) + колядува́ти (koljaduváty).
наколядува́ти • (nakoljaduváty) pf
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | наколядува́ти, наколядува́ть nakoljaduváty, nakoljaduvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | наколядо́ваний nakoljadóvanyj impersonal: наколядо́вано nakoljadóvano |
| adverbial | — | наколядува́вши nakoljaduvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | наколяду́ю nakoljadúju |
| 2nd singular ти |
— | наколяду́єш nakoljadúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | наколяду́є nakoljadúje |
| 1st plural ми |
— | наколяду́єм, наколяду́ємо nakoljadújem, nakoljadújemo |
| 2nd plural ви |
— | наколяду́єте nakoljadújete |
| 3rd plural вони |
— | наколяду́ють nakoljadújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | наколяду́ймо nakoljadújmo |
| second-person | наколяду́й nakoljadúj |
наколяду́йте nakoljadújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
наколядува́в nakoljaduváv |
наколядува́ли nakoljaduvály |
| feminine я / ти / вона |
наколядува́ла nakoljaduvála | |
| neuter воно |
наколядува́ло nakoljaduválo | |