From на- (na-) + копи́чити (kopýčyty).
накопи́чити • (nakopýčyty) pf (imperfective накопи́чувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | накопи́чити, накопи́чить nakopýčyty, nakopýčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | накопи́чений nakopýčenyj impersonal: накопи́чено nakopýčeno |
| adverbial | — | накопи́чивши nakopýčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | накопи́чу nakopýču |
| 2nd singular ти |
— | накопи́чиш nakopýčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | накопи́чить nakopýčytʹ |
| 1st plural ми |
— | накопи́чим, накопи́чимо nakopýčym, nakopýčymo |
| 2nd plural ви |
— | накопи́чите nakopýčyte |
| 3rd plural вони |
— | накопи́чать nakopýčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | накопи́чмо nakopýčmo |
| second-person | накопи́ч nakopýč |
накопи́чте nakopýčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
накопи́чив nakopýčyv |
накопи́чили nakopýčyly |
| feminine я / ти / вона |
накопи́чила nakopýčyla | |
| neuter воно |
накопи́чило nakopýčylo | |