From накопи́чувати (nakopýčuvaty) + -ся (-sja).
накопи́чуватися • (nakopýčuvatysja) impf (perfective накопи́читися)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | накопи́чуватися, накопи́чуватись, накопи́чуваться nakopýčuvatysja, nakopýčuvatysʹ, nakopýčuvatʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | накопи́чуючись nakopýčujučysʹ |
накопи́чувавшись nakopýčuvavšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
накопи́чується nakopýčujetʹsja |
бу́де накопи́чуватися, бу́де накопи́чуватись, бу́де накопи́чуваться, накопи́чуватиметься búde nakopýčuvatysja, búde nakopýčuvatysʹ, búde nakopýčuvatʹsja, nakopýčuvatymetʹsja |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
накопи́чуються nakopýčujutʹsja |
бу́дуть накопи́чуватися, бу́дуть накопи́чуватись, бу́дуть накопи́чуваться, накопи́чуватимуться búdutʹ nakopýčuvatysja, búdutʹ nakopýčuvatysʹ, búdutʹ nakopýčuvatʹsja, nakopýčuvatymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
накопи́чувався, накопи́чувавсь nakopýčuvavsja, nakopýčuvavsʹ |
накопи́чувалися, накопи́чувались nakopýčuvalysja, nakopýčuvalysʹ |
| feminine я / ти / вона |
накопи́чувалася, накопи́чувалась nakopýčuvalasja, nakopýčuvalasʹ | |
| neuter воно |
накопи́чувалося, накопи́чувалось nakopýčuvalosja, nakopýčuvalosʹ | |