From на- (na-) + мо́кнути (móknuty). Compare Russian намо́кнуть (namóknutʹ).
намо́кнути • (namóknuty) pf (imperfective намока́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | намо́кнути, намо́кнуть namóknuty, namóknutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | намо́кнувши, намо́кши namóknuvšy, namókšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | намо́кну namóknu |
2nd singular ти |
— | намо́кнеш namókneš |
3rd singular він / вона / воно |
— | намо́кне namókne |
1st plural ми |
— | намо́кнем, намо́кнемо namóknem, namóknemo |
2nd plural ви |
— | намо́кнете namóknete |
3rd plural вони |
— | намо́кнуть namóknutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | намо́кнім, намо́кнімо namóknim, namóknimo |
second-person | намо́кни namókny |
намо́кніть namóknitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
намо́кнув, намо́к namóknuv, namók |
намо́кли, намо́кнули namókly, namóknuly |
feminine я / ти / вона |
намо́кла, намо́кнула namókla, namóknula | |
neuter воно |
намо́кло, намо́кнуло namóklo, namóknulo |