From нарко́тик (narkótyk) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian наркоти́ческий (narkotíčeskij), Belarusian наркаты́чны (narkatýčny), Polish narkotyczny.
наркоти́чний • (narkotýčnyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | наркоти́чний narkotýčnyj |
наркоти́чне narkotýčne |
наркоти́чна narkotýčna |
наркоти́чні narkotýčni | |
| genitive | наркоти́чного narkotýčnoho |
наркоти́чної narkotýčnoji |
наркоти́чних narkotýčnyx | ||
| dative | наркоти́чному narkotýčnomu |
наркоти́чній narkotýčnij |
наркоти́чним narkotýčnym | ||
| accusative | animate | наркоти́чного narkotýčnoho |
наркоти́чне narkotýčne |
наркоти́чну narkotýčnu |
наркоти́чних narkotýčnyx |
| inanimate | наркоти́чний narkotýčnyj |
наркоти́чні narkotýčni | |||
| instrumental | наркоти́чним narkotýčnym |
наркоти́чною narkotýčnoju |
наркоти́чними narkotýčnymy | ||
| locative | наркоти́чному, наркоти́чнім narkotýčnomu, narkotýčnim |
наркоти́чній narkotýčnij |
наркоти́чних narkotýčnyx | ||