From на- (na-) + хили́ти (xylýty).
нахили́ти • (naxylýty) pf (imperfective нахиля́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | нахили́ти, нахили́ть naxylýty, naxylýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | нахи́лений naxýlenyj impersonal: нахи́лено naxýleno |
| adverbial | — | нахили́вши naxylývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | нахилю́ naxyljú |
| 2nd singular ти |
— | нахи́лиш naxýlyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | нахи́лить naxýlytʹ |
| 1st plural ми |
— | нахи́лим, нахи́лимо naxýlym, naxýlymo |
| 2nd plural ви |
— | нахи́лите naxýlyte |
| 3rd plural вони |
— | нахи́лять naxýljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | нахилі́м, нахилі́мо naxylím, naxylímo |
| second-person | нахили́ naxylý |
нахилі́ть naxylítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
нахили́в naxylýv |
нахили́ли naxylýly |
| feminine я / ти / вона |
нахили́ла naxylýla | |
| neuter воно |
нахили́ло naxylýlo | |