From ні́я́ковий (níjákovyj) + -іти (-ity)
ні́яковіти or ніякові́ти • (níjakovity or nijakovíty) impf (perfective зні́яковіти or зніякові́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ні́яковіти, ні́яковіть, ніякові́ти, ніякові́ть níjakovity, níjakovitʹ, nijakovíty, nijakovítʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ні́яковіючи, ніякові́ючи níjakovijučy, nijakovíjučy |
ні́яковівши, ніякові́вши níjakovivšy, nijakovívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
ні́яковію, ніякові́ю níjakoviju, nijakovíju |
бу́ду ні́яковіти, бу́ду ні́яковіть, бу́ду ніякові́ти, бу́ду ніякові́ть, ні́яковітиму, ніякові́тиму búdu níjakovity, búdu níjakovitʹ, búdu nijakovíty, búdu nijakovítʹ, níjakovitymu, nijakovítymu |
| 2nd singular ти |
ні́яковієш, ніякові́єш níjakoviješ, nijakovíješ |
бу́деш ні́яковіти, бу́деш ні́яковіть, бу́деш ніякові́ти, бу́деш ніякові́ть, ні́яковітимеш, ніякові́тимеш búdeš níjakovity, búdeš níjakovitʹ, búdeš nijakovíty, búdeš nijakovítʹ, níjakovitymeš, nijakovítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ні́яковіє, ніякові́є níjakovije, nijakovíje |
бу́де ні́яковіти, бу́де ні́яковіть, бу́де ніякові́ти, бу́де ніякові́ть, ні́яковітиме, ніякові́тиме búde níjakovity, búde níjakovitʹ, búde nijakovíty, búde nijakovítʹ, níjakovityme, nijakovítyme |
| 1st plural ми |
ні́яковієм, ні́яковіємо, ніякові́єм, ніякові́ємо níjakovijem, níjakovijemo, nijakovíjem, nijakovíjemo |
бу́демо ні́яковіти, бу́демо ні́яковіть, бу́демо ніякові́ти, бу́демо ніякові́ть, ні́яковітимемо, ні́яковітимем, ніякові́тимемо, ніякові́тимем búdemo níjakovity, búdemo níjakovitʹ, búdemo nijakovíty, búdemo nijakovítʹ, níjakovitymemo, níjakovitymem, nijakovítymemo, nijakovítymem |
| 2nd plural ви |
ні́яковієте, ніякові́єте níjakovijete, nijakovíjete |
бу́дете ні́яковіти, бу́дете ні́яковіть, бу́дете ніякові́ти, бу́дете ніякові́ть, ні́яковітимете, ніякові́тимете búdete níjakovity, búdete níjakovitʹ, búdete nijakovíty, búdete nijakovítʹ, níjakovitymete, nijakovítymete |
| 3rd plural вони |
ні́яковіють, ніякові́ють níjakovijutʹ, nijakovíjutʹ |
бу́дуть ні́яковіти, бу́дуть ні́яковіть, бу́дуть ніякові́ти, бу́дуть ніякові́ть, ні́яковітимуть, ніякові́тимуть búdutʹ níjakovity, búdutʹ níjakovitʹ, búdutʹ nijakovíty, búdutʹ nijakovítʹ, níjakovitymutʹ, nijakovítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ні́яковіймо, ніякові́ймо níjakovijmo, nijakovíjmo |
| second-person | ні́яковій, ніякові́й níjakovij, nijakovíj |
ні́яковійте, ніякові́йте níjakovijte, nijakovíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ні́яковів, ніякові́в níjakoviv, nijakovív |
ні́яковіли, ніякові́ли níjakovily, nijakovíly |
| feminine я / ти / вона |
ні́яковіла, ніякові́ла níjakovila, nijakovíla | |
| neuter воно |
ні́яковіло, ніякові́ло níjakovilo, nijakovílo | |