From об- (ob-) + роби́ти (robýty). Compare Russian обрабо́тать (obrabótatʹ), Polish obrobić.
оброби́ти • (obrobýty) pf (imperfective обробля́ти or обро́блювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | оброби́ти, оброби́ть obrobýty, obrobýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | обро́блений obróblenyj impersonal: обро́блено obróbleno |
adverbial | — | оброби́вши obrobývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | оброблю́ obrobljú |
2nd singular ти |
— | обро́биш obróbyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | обро́бить obróbytʹ |
1st plural ми |
— | обро́бим, обро́бимо obróbym, obróbymo |
2nd plural ви |
— | обро́бите obróbyte |
3rd plural вони |
— | обро́блять obróbljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | обробі́м, обробі́мо obrobím, obrobímo |
second-person | оброби́ obrobý |
обробі́ть obrobítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
оброби́в obrobýv |
оброби́ли obrobýly |
feminine я / ти / вона |
оброби́ла obrobýla | |
neuter воно |
оброби́ло obrobýlo |