озву́чений • (ozvúčenyj)
singular | plural | ||||
---|---|---|---|---|---|
masculine | neuter | feminine | |||
nominative | озву́чений ozvúčenyj |
озву́чене ozvúčene |
озву́чена ozvúčena |
озву́чені ozvúčeni | |
genitive | озву́ченого ozvúčenoho |
озву́ченої ozvúčenoji |
озву́чених ozvúčenyx | ||
dative | озву́ченому ozvúčenomu |
озву́ченій ozvúčenij |
озву́ченим ozvúčenym | ||
accusative | animate | озву́ченого ozvúčenoho |
озву́чене ozvúčene |
озву́чену ozvúčenu |
озву́чених ozvúčenyx |
inanimate | озву́чений ozvúčenyj |
озву́чені ozvúčeni | |||
instrumental | озву́ченим ozvúčenym |
озву́ченою ozvúčenoju |
озву́ченими ozvúčenymy | ||
locative | озву́ченому, озву́ченім ozvúčenomu, ozvúčenim |
озву́ченій ozvúčenij |
озву́чених ozvúčenyx | ||
vocative | озву́чений ozvúčenyj |
озву́чене ozvúčene |
озву́чена ozvúčena |
озву́чені ozvúčeni |