From отото́жнити (ototóžnyty) + -ювати (-juvaty).
отото́жнювати • (ototóžnjuvaty) impf (perfective отото́жнити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | отото́жнювати, отото́жнювать ototóžnjuvaty, ototóžnjuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | отото́жнюваний ototóžnjuvanyj impersonal: отото́жнювано ototóžnjuvano |
adverbial | отото́жнюючи ototóžnjujučy |
отото́жнювавши ototóžnjuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
отото́жнюю ototóžnjuju |
бу́ду отото́жнювати, бу́ду отото́жнювать, отото́жнюватиму búdu ototóžnjuvaty, búdu ototóžnjuvatʹ, ototóžnjuvatymu |
2nd singular ти |
отото́жнюєш ototóžnjuješ |
бу́деш отото́жнювати, бу́деш отото́жнювать, отото́жнюватимеш búdeš ototóžnjuvaty, búdeš ototóžnjuvatʹ, ototóžnjuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
отото́жнює ototóžnjuje |
бу́де отото́жнювати, бу́де отото́жнювать, отото́жнюватиме búde ototóžnjuvaty, búde ototóžnjuvatʹ, ototóžnjuvatyme |
1st plural ми |
отото́жнюєм, отото́жнюємо ototóžnjujem, ototóžnjujemo |
бу́демо отото́жнювати, бу́демо отото́жнювать, отото́жнюватимемо, отото́жнюватимем búdemo ototóžnjuvaty, búdemo ototóžnjuvatʹ, ototóžnjuvatymemo, ototóžnjuvatymem |
2nd plural ви |
отото́жнюєте ototóžnjujete |
бу́дете отото́жнювати, бу́дете отото́жнювать, отото́жнюватимете búdete ototóžnjuvaty, búdete ototóžnjuvatʹ, ototóžnjuvatymete |
3rd plural вони |
отото́жнюють ototóžnjujutʹ |
бу́дуть отото́жнювати, бу́дуть отото́жнювать, отото́жнюватимуть búdutʹ ototóžnjuvaty, búdutʹ ototóžnjuvatʹ, ototóžnjuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | отото́жнюймо ototóžnjujmo |
second-person | отото́жнюй ototóžnjuj |
отото́жнюйте ototóžnjujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
отото́жнював ototóžnjuvav |
отото́жнювали ototóžnjuvaly |
feminine я / ти / вона |
отото́жнювала ototóžnjuvala | |
neuter воно |
отото́жнювало ototóžnjuvalo |