передба́чити (peredbáčyty) + -а́ти (-áty)
передбача́ти • (peredbačáty) impf (perfective передба́чити) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | передбача́ти, передбача́ть peredbačáty, peredbačátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | передбача́ючи peredbačájučy |
передбача́вши peredbačávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
передбача́ю peredbačáju |
бу́ду передбача́ти, бу́ду передбача́ть, передбача́тиму búdu peredbačáty, búdu peredbačátʹ, peredbačátymu |
| 2nd singular ти |
передбача́єш peredbačáješ |
бу́деш передбача́ти, бу́деш передбача́ть, передбача́тимеш búdeš peredbačáty, búdeš peredbačátʹ, peredbačátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
передбача́є peredbačáje |
бу́де передбача́ти, бу́де передбача́ть, передбача́тиме búde peredbačáty, búde peredbačátʹ, peredbačátyme |
| 1st plural ми |
передбача́єм, передбача́ємо peredbačájem, peredbačájemo |
бу́демо передбача́ти, бу́демо передбача́ть, передбача́тимемо, передбача́тимем búdemo peredbačáty, búdemo peredbačátʹ, peredbačátymemo, peredbačátymem |
| 2nd plural ви |
передбача́єте peredbačájete |
бу́дете передбача́ти, бу́дете передбача́ть, передбача́тимете búdete peredbačáty, búdete peredbačátʹ, peredbačátymete |
| 3rd plural вони |
передбача́ють peredbačájutʹ |
бу́дуть передбача́ти, бу́дуть передбача́ть, передбача́тимуть búdutʹ peredbačáty, búdutʹ peredbačátʹ, peredbačátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | передбача́ймо peredbačájmo |
| second-person | передбача́й peredbačáj |
передбача́йте peredbačájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
передбача́в peredbačáv |
передбача́ли peredbačály |
| feminine я / ти / вона |
передбача́ла peredbačála | |
| neuter воно |
передбача́ло peredbačálo | |