перед- (pered-) + ба́чити (báčyty)
передба́чити • (peredbáčyty) pf (imperfective передбача́ти or передба́чувати[rare])
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | передба́чити, передба́чить peredbáčyty, peredbáčytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | передба́чений peredbáčenyj impersonal: передба́чено peredbáčeno |
| adverbial | — | передба́чивши peredbáčyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | передба́чу peredbáču |
| 2nd singular ти |
— | передба́чиш peredbáčyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | передба́чить peredbáčytʹ |
| 1st plural ми |
— | передба́чим, передба́чимо peredbáčym, peredbáčymo |
| 2nd plural ви |
— | передба́чите peredbáčyte |
| 3rd plural вони |
— | передба́чать peredbáčatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | передба́чмо peredbáčmo |
| second-person | передба́ч peredbáč |
передба́чте peredbáčte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
передба́чив peredbáčyv |
передба́чили peredbáčyly |
| feminine я / ти / вона |
передба́чила peredbáčyla | |
| neuter воно |
передба́чило peredbáčylo | |