From пере- (pere-) + іменува́ти (imenuváty). Compare Russian переименова́ть (pereimenovátʹ), Belarusian перайменава́ць (pjerajmjenavácʹ).
перейменува́ти • (perejmenuváty) pf (imperfective переймено́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | перейменува́ти, перейменува́ть perejmenuváty, perejmenuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | переймено́ваний perejmenóvanyj impersonal: переймено́вано perejmenóvano |
| adverbial | — | перейменува́вши perejmenuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | переймену́ю perejmenúju |
| 2nd singular ти |
— | переймену́єш perejmenúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | переймену́є perejmenúje |
| 1st plural ми |
— | переймену́єм, переймену́ємо perejmenújem, perejmenújemo |
| 2nd plural ви |
— | переймену́єте perejmenújete |
| 3rd plural вони |
— | переймену́ють perejmenújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | переймену́ймо perejmenújmo |
| second-person | переймену́й perejmenúj |
переймену́йте perejmenújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
перейменува́в perejmenuváv |
перейменува́ли perejmenuvály |
| feminine я / ти / вона |
перейменува́ла perejmenuvála | |
| neuter воно |
перейменува́ло perejmenuválo | |