Borrowed from German Plagiat or French plagiat, derived from Latin plagiātus.
плагіа́т • (plahiát) m inan (genitive плагіа́ту, nominative plural плагіа́ти, genitive plural плагіа́тів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | плагіа́т plahiát |
плагіа́ти plahiáty |
genitive | плагіа́ту plahiátu |
плагіа́тів plahiátiv |
dative | плагіа́тові, плагіа́ту plahiátovi, plahiátu |
плагіа́там plahiátam |
accusative | плагіа́т plahiát |
плагіа́ти plahiáty |
instrumental | плагіа́том plahiátom |
плагіа́тами plahiátamy |
locative | плагіа́ту, плагіа́ті plahiátu, plahiáti |
плагіа́тах plahiátax |
vocative | плагіа́те plahiáte |
плагіа́ти plahiáty |