From пле́м'я (plémʺja) + -ник (-nyk). Compare Russian племя́нник (plemjánnik), Belarusian пляме́ннік (pljamjénnik).
племі́нник • (plemínnyk) m pers (genitive племі́нника, nominative plural племі́нники, genitive plural племі́нників, feminine племі́нниця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | племі́нник plemínnyk |
племі́нники plemínnyky |
| genitive | племі́нника plemínnyka |
племі́нників plemínnykiv |
| dative | племі́нникові, племі́ннику plemínnykovi, plemínnyku |
племі́нникам plemínnykam |
| accusative | племі́нника plemínnyka |
племі́нників plemínnykiv |
| instrumental | племі́нником plemínnykom |
племі́нниками plemínnykamy |
| locative | племі́нникові, племі́ннику plemínnykovi, plemínnyku |
племі́нниках plemínnykax |
| vocative | племі́ннику plemínnyku |
племі́нники plemínnyky |