повози́ти • (povozýty) pf (imperfective вози́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | повози́ти, повози́ть povozýty, povozýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | повози́вши povozývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | повожу́ povožú |
2nd singular ти |
— | пово́зиш povózyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | пово́зить povózytʹ |
1st plural ми |
— | пово́зим, пово́зимо povózym, povózymo |
2nd plural ви |
— | пово́зите povózyte |
3rd plural вони |
— | пово́зять povózjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | повозі́м, повозі́мо povozím, povozímo |
second-person | повози́ povozý |
повозі́ть povozítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
повози́в povozýv |
повози́ли povozýly |
feminine я / ти / вона |
повози́ла povozýla | |
neuter воно |
повози́ло povozýlo |