From Old East Slavic поганъ (poganŭ, “pagan”), borrowed from Medieval Latin paganus (“pagan”).
пога́ний • (pohányj) (comparative гі́рший, superlative найгі́рший, adverb пога́но)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | пога́ний pohányj |
пога́не poháne |
пога́на pohána |
пога́ні poháni | |
| genitive | пога́ного pohánoho |
пога́ної pohánoji |
пога́них pohányx | ||
| dative | пога́ному pohánomu |
пога́ній pohánij |
пога́ним pohánym | ||
| accusative | animate | пога́ного pohánoho |
пога́не poháne |
пога́ну pohánu |
пога́них pohányx |
| inanimate | пога́ний pohányj |
пога́ні poháni | |||
| instrumental | пога́ним pohánym |
пога́ною pohánoju |
пога́ними pohánymy | ||
| locative | пога́ному, пога́нім pohánomu, pohánim |
пога́ній pohánij |
пога́них pohányx | ||