From the поно́вл- (ponóvl-) stem of понови́ти (ponovýty) + -ювати (-juvaty).
поно́влювати • (ponóvljuvaty) impf (perfective понови́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | поно́влювати, поно́влювать ponóvljuvaty, ponóvljuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | поно́влюваний ponóvljuvanyj impersonal: поно́влювано ponóvljuvano |
| adverbial | поно́влюючи ponóvljujučy |
поно́влювавши ponóvljuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
поно́влюю ponóvljuju |
бу́ду поно́влювати, бу́ду поно́влювать, поно́влюватиму búdu ponóvljuvaty, búdu ponóvljuvatʹ, ponóvljuvatymu |
| 2nd singular ти |
поно́влюєш ponóvljuješ |
бу́деш поно́влювати, бу́деш поно́влювать, поно́влюватимеш búdeš ponóvljuvaty, búdeš ponóvljuvatʹ, ponóvljuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
поно́влює ponóvljuje |
бу́де поно́влювати, бу́де поно́влювать, поно́влюватиме búde ponóvljuvaty, búde ponóvljuvatʹ, ponóvljuvatyme |
| 1st plural ми |
поно́влюєм, поно́влюємо ponóvljujem, ponóvljujemo |
бу́демо поно́влювати, бу́демо поно́влювать, поно́влюватимемо, поно́влюватимем búdemo ponóvljuvaty, búdemo ponóvljuvatʹ, ponóvljuvatymemo, ponóvljuvatymem |
| 2nd plural ви |
поно́влюєте ponóvljujete |
бу́дете поно́влювати, бу́дете поно́влювать, поно́влюватимете búdete ponóvljuvaty, búdete ponóvljuvatʹ, ponóvljuvatymete |
| 3rd plural вони |
поно́влюють ponóvljujutʹ |
бу́дуть поно́влювати, бу́дуть поно́влювать, поно́влюватимуть búdutʹ ponóvljuvaty, búdutʹ ponóvljuvatʹ, ponóvljuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | поно́влюймо ponóvljujmo |
| second-person | поно́влюй ponóvljuj |
поно́влюйте ponóvljujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
поно́влював ponóvljuvav |
поно́влювали ponóvljuvaly |
| feminine я / ти / вона |
поно́влювала ponóvljuvala | |
| neuter воно |
поно́влювало ponóvljuvalo | |