попере́д (poperéd) + -ити (-yty)
попере́дити • (poperédyty) pf (imperfective попереджа́ти or попере́джувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | попере́дити, попере́дить poperédyty, poperédytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | попере́джений poperédženyj impersonal: попере́джено poperédženo |
| adverbial | — | попере́дивши poperédyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | попере́джу poperédžu |
| 2nd singular ти |
— | попере́диш poperédyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | попере́дить poperédytʹ |
| 1st plural ми |
— | попере́дим, попере́димо poperédym, poperédymo |
| 2nd plural ви |
— | попере́дите poperédyte |
| 3rd plural вони |
— | попере́дять poperédjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | попере́дьмо poperédʹmo |
| second-person | попере́дь poperédʹ |
попере́дьте poperédʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
попере́див poperédyv |
попере́дили poperédyly |
| feminine я / ти / вона |
попере́дила poperédyla | |
| neuter воно |
попере́дило poperédylo | |