From Old East Slavic порожьнъ (porožĭnŭ), from earlier пороздьнъ (porozdĭnŭ), inherited from Proto-Slavic *porzdьnъ.
поро́жній • (poróžnij)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | поро́жній poróžnij |
поро́жнє poróžnje |
поро́жня poróžnja |
поро́жні poróžni | |
| genitive | поро́жнього poróžnʹoho |
поро́жньої poróžnʹoji |
поро́жніх poróžnix | ||
| dative | поро́жньому poróžnʹomu |
поро́жній poróžnij |
поро́жнім poróžnim | ||
| accusative | animate | поро́жнього poróžnʹoho |
поро́жнє poróžnje |
поро́жню poróžnju |
поро́жніх poróžnix |
| inanimate | поро́жній poróžnij |
поро́жні poróžni | |||
| instrumental | поро́жнім poróžnim |
поро́жньою poróžnʹoju |
поро́жніми poróžnimy | ||
| locative | поро́жньому, поро́жнім poróžnʹomu, poróžnim |
поро́жній poróžnij |
поро́жніх poróžnix | ||