From Proto-Slavic *posylàti. Analyzable as по- (po-) + -сила́ти (-syláty).
посила́ти • (posyláty) impf (perfective посла́ти) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | посила́ти, посила́ть posyláty, posylátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | посила́ючи posylájučy |
посила́вши posylávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
посила́ю posyláju |
бу́ду посила́ти, бу́ду посила́ть, посила́тиму búdu posyláty, búdu posylátʹ, posylátymu |
| 2nd singular ти |
посила́єш posyláješ |
бу́деш посила́ти, бу́деш посила́ть, посила́тимеш búdeš posyláty, búdeš posylátʹ, posylátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
посила́є posyláje |
бу́де посила́ти, бу́де посила́ть, посила́тиме búde posyláty, búde posylátʹ, posylátyme |
| 1st plural ми |
посила́єм, посила́ємо posylájem, posylájemo |
бу́демо посила́ти, бу́демо посила́ть, посила́тимемо, посила́тимем búdemo posyláty, búdemo posylátʹ, posylátymemo, posylátymem |
| 2nd plural ви |
посила́єте posylájete |
бу́дете посила́ти, бу́дете посила́ть, посила́тимете búdete posyláty, búdete posylátʹ, posylátymete |
| 3rd plural вони |
посила́ють posylájutʹ |
бу́дуть посила́ти, бу́дуть посила́ть, посила́тимуть búdutʹ posyláty, búdutʹ posylátʹ, posylátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | посила́ймо posylájmo |
| second-person | посила́й posyláj |
посила́йте posylájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
посила́в posyláv |
посила́ли posylály |
| feminine я / ти / вона |
посила́ла posylála | |
| neuter воно |
посила́ло posylálo | |