From постанови́ти (postanovýty) + -я́ти (-játy). Compare Russian постановля́ть (postanovljátʹ), Belarusian пастанаўля́ць (pastanaŭljácʹ), Polish postanawiać.
постановля́ти • (postanovljáty) impf (perfective постанови́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | постановля́ти, постановля́ть postanovljáty, postanovljátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | постановля́ючи postanovljájučy |
постановля́вши postanovljávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
постановля́ю postanovljáju |
бу́ду постановля́ти, бу́ду постановля́ть, постановля́тиму búdu postanovljáty, búdu postanovljátʹ, postanovljátymu |
2nd singular ти |
постановля́єш postanovljáješ |
бу́деш постановля́ти, бу́деш постановля́ть, постановля́тимеш búdeš postanovljáty, búdeš postanovljátʹ, postanovljátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
постановля́є postanovljáje |
бу́де постановля́ти, бу́де постановля́ть, постановля́тиме búde postanovljáty, búde postanovljátʹ, postanovljátyme |
1st plural ми |
постановля́єм, постановля́ємо postanovljájem, postanovljájemo |
бу́демо постановля́ти, бу́демо постановля́ть, постановля́тимемо, постановля́тимем búdemo postanovljáty, búdemo postanovljátʹ, postanovljátymemo, postanovljátymem |
2nd plural ви |
постановля́єте postanovljájete |
бу́дете постановля́ти, бу́дете постановля́ть, постановля́тимете búdete postanovljáty, búdete postanovljátʹ, postanovljátymete |
3rd plural вони |
постановля́ють postanovljájutʹ |
бу́дуть постановля́ти, бу́дуть постановля́ть, постановля́тимуть búdutʹ postanovljáty, búdutʹ postanovljátʹ, postanovljátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | постановля́ймо postanovljájmo |
second-person | постановля́й postanovljáj |
постановля́йте postanovljájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
постановля́в postanovljáv |
постановля́ли postanovljály |
feminine я / ти / вона |
постановля́ла postanovljála | |
neuter воно |
постановля́ло postanovljálo |