по- (po-) + чи́стити (čýstyty)
почи́стити • (počýstyty) pf (imperfective чи́стити)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | почи́стити, почи́стить počýstyty, počýstytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | почи́щений počýščenyj impersonal: почи́щено počýščeno |
| adverbial | — | почи́стивши počýstyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | почи́щу počýšču |
| 2nd singular ти |
— | почи́стиш počýstyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | почи́стить počýstytʹ |
| 1st plural ми |
— | почи́стим, почи́стимо počýstym, počýstymo |
| 2nd plural ви |
— | почи́стите počýstyte |
| 3rd plural вони |
— | почи́стять počýstjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | почи́стьмо počýstʹmo |
| second-person | почи́сть počýstʹ |
почи́стьте počýstʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
почи́стив počýstyv |
почи́стили počýstyly |
| feminine я / ти / вона |
почи́стила počýstyla | |
| neuter воно |
почи́стило počýstylo | |