From право (pravo) + -о- (-o-) + охоро́нний (oxorónnyj). Compare Russian правоохрани́тельный (pravooxranítelʹnyj), Belarusian праваахо́ўны (pravaaxóŭny).
правоохоро́нний • (pravooxorónnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | правоохоро́нний pravooxorónnyj |
правоохоро́нне pravooxorónne |
правоохоро́нна pravooxorónna |
правоохоро́нні pravooxorónni | |
genitive | правоохоро́нного pravooxorónnoho |
правоохоро́нної pravooxorónnoji |
правоохоро́нних pravooxorónnyx | ||
dative | правоохоро́нному pravooxorónnomu |
правоохоро́нній pravooxorónnij |
правоохоро́нним pravooxorónnym | ||
accusative | animate | правоохоро́нного pravooxorónnoho |
правоохоро́нне pravooxorónne |
правоохоро́нну pravooxorónnu |
правоохоро́нних pravooxorónnyx |
inanimate | правоохоро́нний pravooxorónnyj |
правоохоро́нні pravooxorónni | |||
instrumental | правоохоро́нним pravooxorónnym |
правоохоро́нною pravooxorónnoju |
правоохоро́нними pravooxorónnymy | ||
locative | правоохоро́нному, правоохоро́ннім pravooxorónnomu, pravooxorónnim |
правоохоро́нній pravooxorónnij |
правоохоро́нних pravooxorónnyx |