пра́пір • (prápir) m inan (genitive пра́пора, nominative plural прапори́, genitive plural прапорі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | пра́пір prápir |
прапори́ praporý |
genitive | пра́пора prápora |
прапорі́в praporív |
dative | пра́порові, пра́пору práporovi, práporu |
прапора́м praporám |
accusative | пра́пір prápir |
прапори́ praporý |
instrumental | пра́пором práporom |
прапора́ми praporámy |
locative | пра́порі prápori |
прапора́х praporáx |
vocative | пра́поре prápore |
прапори́ praporý |