From при- (pry-) + бра́ти impf (bráty). Compare Russian прибра́ть (pribrátʹ), Belarusian прыбра́ць (prybrácʹ), Polish przybrać.
прибра́ти • (prybráty) pf (imperfective прибира́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прибра́ти, прибра́ть prybráty, prybrátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | при́браний prýbranyj impersonal: при́брано prýbrano |
| adverbial | — | прибра́вши prybrávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | приберу́ pryberú |
| 2nd singular ти |
— | прибере́ш pryberéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прибере́ pryberé |
| 1st plural ми |
— | прибере́м, приберемо́ pryberém, pryberemó |
| 2nd plural ви |
— | приберете́ prybereté |
| 3rd plural вони |
— | приберу́ть pryberútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прибері́м, прибері́мо pryberím, pryberímo |
| second-person | прибери́ pryberý |
прибері́ть pryberítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прибра́в prybráv |
прибра́ли prybrály |
| feminine я / ти / вона |
прибра́ла prybrála | |
| neuter воно |
прибра́ло prybrálo | |