при- (pry-) + бік (bik, “side”, “flank”) + -ник (-nyk)
прибі́чник • (prybíčnyk) m pers (genitive прибі́чника, nominative plural прибі́чники, genitive plural прибі́чників, female equivalent прибі́чниця)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | прибі́чник prybíčnyk |
прибі́чники prybíčnyky |
| genitive | прибі́чника prybíčnyka |
прибі́чників prybíčnykiv |
| dative | прибі́чникові, прибі́чнику prybíčnykovi, prybíčnyku |
прибі́чникам prybíčnykam |
| accusative | прибі́чника prybíčnyka |
прибі́чників prybíčnykiv |
| instrumental | прибі́чником prybíčnykom |
прибі́чниками prybíčnykamy |
| locative | прибі́чникові, прибі́чнику prybíčnykovi, prybíčnyku |
прибі́чниках prybíčnykax |
| vocative | прибі́чнику prybíčnyku |
прибі́чники prybíčnyky |