при- (pry-) + йня́ти (jnjáty). Compare Russian приня́ть (prinjátʹ), Belarusian прыня́ць (prynjácʹ), Polish przyjąć.
прийня́ти • (pryjnjáty) pf (imperfective прийма́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прийня́ти, прийня́ть pryjnjáty, pryjnjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | прийня́тий pryjnjátyj impersonal: прийня́то pryjnjáto |
| adverbial | — | прийня́вши pryjnjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прийму́ pryjmú |
| 2nd singular ти |
— | при́ймеш prýjmeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | при́йме prýjme |
| 1st plural ми |
— | при́ймем, при́ймемо prýjmem, prýjmemo |
| 2nd plural ви |
— | при́ймете prýjmete |
| 3rd plural вони |
— | при́ймуть prýjmutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | приймі́м, приймі́мо pryjmím, pryjmímo |
| second-person | прийми́ pryjmý |
приймі́ть pryjmítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прийня́в pryjnjáv |
прийняли́ pryjnjalý |
| feminine я / ти / вона |
прийняла́ pryjnjalá | |
| neuter воно |
прийняло́ pryjnjaló | |