From при- (pry-) + кріпи́ти (kripýty). Compare Russian прикрепи́ть (prikrepítʹ)
прикріпи́ти • (prykripýty) pf (imperfective прикрі́плювати or прикріпля́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прикріпи́ти, прикріпи́ть prykripýty, prykripýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | прикрі́плений prykríplenyj impersonal: прикрі́плено prykrípleno |
| adverbial | — | прикріпи́вши prykripývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | прикріплю́ prykripljú |
| 2nd singular ти |
— | прикрі́пиш prykrípyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | прикрі́пить prykrípytʹ |
| 1st plural ми |
— | прикрі́пим, прикрі́пимо prykrípym, prykrípymo |
| 2nd plural ви |
— | прикрі́пите prykrípyte |
| 3rd plural вони |
— | прикрі́плять prykrípljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | прикріпі́м, прикріпі́мо prykripím, prykripímo |
| second-person | прикріпи́ prykripý |
прикріпі́ть prykripítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прикріпи́в prykripýv |
прикріпи́ли prykripýly |
| feminine я / ти / вона |
прикріпи́ла prykripýla | |
| neuter воно |
прикріпи́ло prykripýlo | |