Derived via Western European languages from Latin prīmitīvus + -ний (-nyj). Compare Russian примити́вный (primitívnyj), Belarusian прыміты́ўны (prymitýŭny), Polish prymitywny.
приміти́вний • (prymitývnyj) (adverb приміти́вно, abstract noun приміти́вність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | приміти́вний prymitývnyj |
приміти́вне prymitývne |
приміти́вна prymitývna |
приміти́вні prymitývni | |
| genitive | приміти́вного prymitývnoho |
приміти́вної prymitývnoji |
приміти́вних prymitývnyx | ||
| dative | приміти́вному prymitývnomu |
приміти́вній prymitývnij |
приміти́вним prymitývnym | ||
| accusative | animate | приміти́вного prymitývnoho |
приміти́вне prymitývne |
приміти́вну prymitývnu |
приміти́вних prymitývnyx |
| inanimate | приміти́вний prymitývnyj |
приміти́вні prymitývni | |||
| instrumental | приміти́вним prymitývnym |
приміти́вною prymitývnoju |
приміти́вними prymitývnymy | ||
| locative | приміти́вному, приміти́внім prymitývnomu, prymitývnim |
приміти́вній prymitývnij |
приміти́вних prymitývnyx | ||