проблематика • (problematika) f
| singular | plural | |
|---|---|---|
| indefinite | проблематика (problematika) | проблематики (problematiki) |
| definite unspecified | проблематиката (problematikata) | проблематиките (problematikite) |
| definite proximal | проблематикава (problematikava) | проблематикиве (problematikive) |
| definite distal | проблематикана (problematikana) | проблематикине (problematikine) |
| vocative | проблематико (problematiko) | проблематики (problematiki) |
проблема́тика • (problemátika) f inan (genitive проблема́тики, uncountable)
| singular | |
|---|---|
| nominative | проблема́тика problemátika |
| genitive | проблема́тики problemátiki |
| dative | проблема́тике problemátike |
| accusative | проблема́тику problemátiku |
| instrumental | проблема́тикой, проблема́тикою problemátikoj, problemátikoju |
| prepositional | проблема́тике problemátike |
From Late Latin problematicus, from Ancient Greek προβληματικός (problēmatikós), from πρόβλημα (próblēma, “outjutting, barrier, problem”). Compare Russian проблема́тика (problemátika), Belarusian праблема́тыка (prabljemátyka), Polish problematyka.
проблема́тика • (problemátyka) f inan (genitive проблема́тики, uncountable, relational adjective проблемати́чний)
| singular | |
|---|---|
| nominative | проблема́тика problemátyka |
| genitive | проблема́тики problemátyky |
| dative | проблема́тиці problemátyci |
| accusative | проблема́тику problemátyku |
| instrumental | проблема́тикою problemátykoju |
| locative | проблема́тиці problemátyci |
| vocative | проблема́тико problemátyko |