проголосити
Hello, you have come here looking for the meaning of the word проголосити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word проголосити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say проголосити in singular and plural. Everything you need to know about the word проголосити you have here. The definition of the word проголосити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofпроголосити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From про- (pro-) + голоси́ти (holosýty).
Pronunciation
Verb
проголоси́ти • (proholosýty) pf (imperfective проголо́шувати)
- (transitive) to proclaim
- Synonyms: прокламува́ти (proklamuváty), оголоси́ти (oholosýty)
Conjugation
Conjugation of проголоси́ти, проголоси́ть (class 4c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | проголоси́ти, проголоси́ть proholosýty, proholosýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | проголо́шений proholóšenyj impersonal: проголо́шено proholóšeno |
| adverbial | — | проголоси́вши proholosývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | проголошу́ prohološú |
| 2nd singular ти |
— | проголо́сиш proholósyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | проголо́сить proholósytʹ |
| 1st plural ми |
— | проголо́сим, проголо́симо proholósym, proholósymo |
| 2nd plural ви |
— | проголо́сите proholósyte |
| 3rd plural вони |
— | проголо́сять proholósjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | проголосі́м, проголосі́мо proholosím, proholosímo |
| second-person | проголоси́ proholosý |
проголосі́ть proholosítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
проголоси́в proholosýv |
проголоси́ли proholosýly |
| feminine я / ти / вона |
проголоси́ла proholosýla | |
| neuter воно |
проголоси́ло proholosýlo | |
Derived terms
- проголо́шення n (proholóšennja)
- самопроголо́шений (samoproholóšenyj)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “проголосити”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “проголосити”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “проголосити”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “проголосити”, in Словник.ua (in Ukrainian)