From проковт(ну́ти) (prokovt(núty)) + -увати (-uvaty).
проко́втувати • (prokóvtuvaty) impf (perfective проковтну́ти) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | проко́втувати, проко́втувать prokóvtuvaty, prokóvtuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | проко́втуючи prokóvtujučy |
проко́втувавши prokóvtuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
проко́втую prokóvtuju |
бу́ду проко́втувати, бу́ду проко́втувать, проко́втуватиму búdu prokóvtuvaty, búdu prokóvtuvatʹ, prokóvtuvatymu |
2nd singular ти |
проко́втуєш prokóvtuješ |
бу́деш проко́втувати, бу́деш проко́втувать, проко́втуватимеш búdeš prokóvtuvaty, búdeš prokóvtuvatʹ, prokóvtuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
проко́втує prokóvtuje |
бу́де проко́втувати, бу́де проко́втувать, проко́втуватиме búde prokóvtuvaty, búde prokóvtuvatʹ, prokóvtuvatyme |
1st plural ми |
проко́втуєм, проко́втуємо prokóvtujem, prokóvtujemo |
бу́демо проко́втувати, бу́демо проко́втувать, проко́втуватимемо, проко́втуватимем búdemo prokóvtuvaty, búdemo prokóvtuvatʹ, prokóvtuvatymemo, prokóvtuvatymem |
2nd plural ви |
проко́втуєте prokóvtujete |
бу́дете проко́втувати, бу́дете проко́втувать, проко́втуватимете búdete prokóvtuvaty, búdete prokóvtuvatʹ, prokóvtuvatymete |
3rd plural вони |
проко́втують prokóvtujutʹ |
бу́дуть проко́втувати, бу́дуть проко́втувать, проко́втуватимуть búdutʹ prokóvtuvaty, búdutʹ prokóvtuvatʹ, prokóvtuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | проко́втуймо prokóvtujmo |
second-person | проко́втуй prokóvtuj |
проко́втуйте prokóvtujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
проко́втував prokóvtuvav |
проко́втували prokóvtuvaly |
feminine я / ти / вона |
проко́втувала prokóvtuvala | |
neuter воно |
проко́втувало prokóvtuvalo |