From проро́к (prorók) + -ува́ти (-uváty). Compare Polish prorokować.
пророкува́ти • (prorokuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | пророкува́ти, пророкува́ть prorokuváty, prorokuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | пророко́ваний prorokóvanyj impersonal: пророко́вано prorokóvano |
adverbial | пророку́ючи prorokújučy |
пророкува́вши prorokuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
пророку́ю prorokúju |
бу́ду пророкува́ти, бу́ду пророкува́ть, пророкува́тиму búdu prorokuváty, búdu prorokuvátʹ, prorokuvátymu |
2nd singular ти |
пророку́єш prorokúješ |
бу́деш пророкува́ти, бу́деш пророкува́ть, пророкува́тимеш búdeš prorokuváty, búdeš prorokuvátʹ, prorokuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
пророку́є prorokúje |
бу́де пророкува́ти, бу́де пророкува́ть, пророкува́тиме búde prorokuváty, búde prorokuvátʹ, prorokuvátyme |
1st plural ми |
пророку́єм, пророку́ємо prorokújem, prorokújemo |
бу́демо пророкува́ти, бу́демо пророкува́ть, пророкува́тимемо, пророкува́тимем búdemo prorokuváty, búdemo prorokuvátʹ, prorokuvátymemo, prorokuvátymem |
2nd plural ви |
пророку́єте prorokújete |
бу́дете пророкува́ти, бу́дете пророкува́ть, пророкува́тимете búdete prorokuváty, búdete prorokuvátʹ, prorokuvátymete |
3rd plural вони |
пророку́ють prorokújutʹ |
бу́дуть пророкува́ти, бу́дуть пророкува́ть, пророкува́тимуть búdutʹ prorokuváty, búdutʹ prorokuvátʹ, prorokuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | пророку́ймо prorokújmo |
second-person | пророку́й prorokúj |
пророку́йте prorokújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
пророкува́в prorokuváv |
пророкува́ли prorokuvály |
feminine я / ти / вона |
пророкува́ла prorokuvála | |
neuter воно |
пророкува́ло prorokuválo |