From про- (pro-) + строми́ти (stromýty).
простроми́ти • (prostromýty) pf (imperfective простро́млювати or простромля́ти) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | простроми́ти, простроми́ть prostromýty, prostromýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | простро́млений prostrómlenyj impersonal: простро́млено prostrómleno |
adverbial | простро́млячи prostrómljačy |
простроми́вши prostromývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
простромлю́ prostromljú |
бу́ду простроми́ти, бу́ду простроми́ть, простроми́тиму búdu prostromýty, búdu prostromýtʹ, prostromýtymu |
2nd singular ти |
простро́миш prostrómyš |
бу́деш простроми́ти, бу́деш простроми́ть, простроми́тимеш búdeš prostromýty, búdeš prostromýtʹ, prostromýtymeš |
3rd singular він / вона / воно |
простро́мить prostrómytʹ |
бу́де простроми́ти, бу́де простроми́ть, простроми́тиме búde prostromýty, búde prostromýtʹ, prostromýtyme |
1st plural ми |
простро́мим, простро́мимо prostrómym, prostrómymo |
бу́демо простроми́ти, бу́демо простроми́ть, простроми́тимемо, простроми́тимем búdemo prostromýty, búdemo prostromýtʹ, prostromýtymemo, prostromýtymem |
2nd plural ви |
простро́мите prostrómyte |
бу́дете простроми́ти, бу́дете простроми́ть, простроми́тимете búdete prostromýty, búdete prostromýtʹ, prostromýtymete |
3rd plural вони |
простро́млять prostrómljatʹ |
бу́дуть простроми́ти, бу́дуть простроми́ть, простроми́тимуть búdutʹ prostromýty, búdutʹ prostromýtʹ, prostromýtymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | простромі́м, простромі́мо prostromím, prostromímo |
second-person | простроми́ prostromý |
простромі́ть prostromítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
простроми́в prostromýv |
простроми́ли prostromýly |
feminine я / ти / вона |
простроми́ла prostromýla | |
neuter воно |
простроми́ло prostromýlo |