Perhaps from просу́нути (prosúnuty) + -ва́ти (-váty). Compare Polish przesuwać.
просува́ти • (prosuváty) impf (perfective просу́нути) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | просува́ти, просува́ть prosuváty, prosuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | просува́ючи prosuvájučy |
просува́вши prosuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
просува́ю prosuváju |
бу́ду просува́ти, бу́ду просува́ть, просува́тиму búdu prosuváty, búdu prosuvátʹ, prosuvátymu |
| 2nd singular ти |
просува́єш prosuváješ |
бу́деш просува́ти, бу́деш просува́ть, просува́тимеш búdeš prosuváty, búdeš prosuvátʹ, prosuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
просува́є prosuváje |
бу́де просува́ти, бу́де просува́ть, просува́тиме búde prosuváty, búde prosuvátʹ, prosuvátyme |
| 1st plural ми |
просува́єм, просува́ємо prosuvájem, prosuvájemo |
бу́демо просува́ти, бу́демо просува́ть, просува́тимемо, просува́тимем búdemo prosuváty, búdemo prosuvátʹ, prosuvátymemo, prosuvátymem |
| 2nd plural ви |
просува́єте prosuvájete |
бу́дете просува́ти, бу́дете просува́ть, просува́тимете búdete prosuváty, búdete prosuvátʹ, prosuvátymete |
| 3rd plural вони |
просува́ють prosuvájutʹ |
бу́дуть просува́ти, бу́дуть просува́ть, просува́тимуть búdutʹ prosuváty, búdutʹ prosuvátʹ, prosuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | просува́ймо prosuvájmo |
| second-person | просува́й prosuváj |
просува́йте prosuvájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
просува́в prosuváv |
просува́ли prosuvály |
| feminine я / ти / вона |
просува́ла prosuvála | |
| neuter воно |
просува́ло prosuválo | |