From Ancient Greek πρωταγωνιστής (prōtagōnistḗs, “a chief actor”), from πρῶτος (prôtos, “first”) + ἀγωνιστής (agōnistḗs, “a combatant, pleader, actor”). With -і́ст (-íst) suffix. Compare Russian протагони́ст (protagoníst).
протагоні́ст • (protahoníst) m pers (genitive протагоні́ста, nominative plural протагоні́сти, genitive plural протагоні́стів, feminine протагоні́стка, relational adjective протагоні́стський)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | протагоні́ст protahoníst |
протагоні́сти protahonísty |
genitive | протагоні́ста protahonísta |
протагоні́стів protahonístiv |
dative | протагоні́стові, протагоні́сту protahonístovi, protahonístu |
протагоні́стам protahonístam |
accusative | протагоні́ста protahonísta |
протагоні́стів protahonístiv |
instrumental | протагоні́стом protahonístom |
протагоні́стами protahonístamy |
locative | протагоні́стові, протагоні́сту, протагоні́сті protahonístovi, protahonístu, protahonísti |
протагоні́стах protahonístax |
vocative | протагоні́сте protahoníste |
протагоні́сти protahonísty |