From прями́й (prjamýj) + -ува́ти (-uváty).
прямува́ти • (prjamuváty) impf (perfective попрямува́ти) (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | прямува́ти, прямува́ть prjamuváty, prjamuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | пряму́ючи prjamújučy |
прямува́вши prjamuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
пряму́ю prjamúju |
бу́ду прямува́ти, бу́ду прямува́ть, прямува́тиму búdu prjamuváty, búdu prjamuvátʹ, prjamuvátymu |
| 2nd singular ти |
пряму́єш prjamúješ |
бу́деш прямува́ти, бу́деш прямува́ть, прямува́тимеш búdeš prjamuváty, búdeš prjamuvátʹ, prjamuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
пряму́є prjamúje |
бу́де прямува́ти, бу́де прямува́ть, прямува́тиме búde prjamuváty, búde prjamuvátʹ, prjamuvátyme |
| 1st plural ми |
пряму́єм, пряму́ємо prjamújem, prjamújemo |
бу́демо прямува́ти, бу́демо прямува́ть, прямува́тимемо, прямува́тимем búdemo prjamuváty, búdemo prjamuvátʹ, prjamuvátymemo, prjamuvátymem |
| 2nd plural ви |
пряму́єте prjamújete |
бу́дете прямува́ти, бу́дете прямува́ть, прямува́тимете búdete prjamuváty, búdete prjamuvátʹ, prjamuvátymete |
| 3rd plural вони |
пряму́ють prjamújutʹ |
бу́дуть прямува́ти, бу́дуть прямува́ть, прямува́тимуть búdutʹ prjamuváty, búdutʹ prjamuvátʹ, prjamuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пряму́ймо prjamújmo |
| second-person | пряму́й prjamúj |
пряму́йте prjamújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
прямува́в prjamuváv |
прямува́ли prjamuvály |
| feminine я / ти / вона |
прямува́ла prjamuvála | |
| neuter воно |
прямува́ло prjamuválo | |