пірна́ти • (pirnáty) impf (perfective пірну́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | пірна́ти, пірна́ть pirnáty, pirnátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | пірна́ючи pirnájučy |
пірна́вши pirnávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
пірна́ю pirnáju |
бу́ду пірна́ти, бу́ду пірна́ть, пірна́тиму búdu pirnáty, búdu pirnátʹ, pirnátymu |
| 2nd singular ти |
пірна́єш pirnáješ |
бу́деш пірна́ти, бу́деш пірна́ть, пірна́тимеш búdeš pirnáty, búdeš pirnátʹ, pirnátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
пірна́є pirnáje |
бу́де пірна́ти, бу́де пірна́ть, пірна́тиме búde pirnáty, búde pirnátʹ, pirnátyme |
| 1st plural ми |
пірна́єм, пірна́ємо pirnájem, pirnájemo |
бу́демо пірна́ти, бу́демо пірна́ть, пірна́тимемо, пірна́тимем búdemo pirnáty, búdemo pirnátʹ, pirnátymemo, pirnátymem |
| 2nd plural ви |
пірна́єте pirnájete |
бу́дете пірна́ти, бу́дете пірна́ть, пірна́тимете búdete pirnáty, búdete pirnátʹ, pirnátymete |
| 3rd plural вони |
пірна́ють pirnájutʹ |
бу́дуть пірна́ти, бу́дуть пірна́ть, пірна́тимуть búdutʹ pirnáty, búdutʹ pirnátʹ, pirnátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | пірна́ймо pirnájmo |
| second-person | пірна́й pirnáj |
пірна́йте pirnájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
пірна́в pirnáv |
пірна́ли pirnály |
| feminine я / ти / вона |
пірна́ла pirnála | |
| neuter воно |
пірна́ло pirnálo | |