From роз- (roz-) + голоси́ти (holosýty). Compare Russian разгласи́ть (razglasítʹ).
розголоси́ти • (rozholosýty) pf (imperfective розголо́шувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розголоси́ти, розголоси́ть rozholosýty, rozholosýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | розголо́шений rozholóšenyj impersonal: розголо́шено rozholóšeno |
adverbial | — | розголоси́вши rozholosývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | розголошу́ rozhološú |
2nd singular ти |
— | розголо́сиш rozholósyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | розголо́сить rozholósytʹ |
1st plural ми |
— | розголо́сим, розголо́симо rozholósym, rozholósymo |
2nd plural ви |
— | розголо́сите rozholósyte |
3rd plural вони |
— | розголо́сять rozholósjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розголосі́м, розголосі́мо rozholosím, rozholosímo |
second-person | розголоси́ rozholosý |
розголосі́ть rozholosítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розголоси́в rozholosýv |
розголоси́ли rozholosýly |
feminine я / ти / вона |
розголоси́ла rozholosýla | |
neuter воно |
розголоси́ло rozholosýlo |