From роз- (roz-) + (о)дягти́ ((o)djahtý).
роздягти́ • (rozdjahtý) pf (imperfective роздяга́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | роздягти́ rozdjahtý | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | роздя́гнений, роздя́гнутий rozdjáhnenyj, rozdjáhnutyj impersonal: роздя́гнено, роздя́гнуто rozdjáhneno, rozdjáhnuto |
adverbial | — | роздя́гши rozdjáhšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | роздягну́ rozdjahnú |
2nd singular ти |
— | роздя́гнеш rozdjáhneš |
3rd singular він / вона / воно |
— | роздя́гне rozdjáhne |
1st plural ми |
— | роздя́гнем, роздя́гнемо rozdjáhnem, rozdjáhnemo |
2nd plural ви |
— | роздя́гнете rozdjáhnete |
3rd plural вони |
— | роздя́гнуть rozdjáhnutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | роздягні́м, роздягні́мо rozdjahním, rozdjahnímo |
second-person | роздягни́ rozdjahný |
роздягні́ть rozdjahnítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
роздя́г rozdjáh |
роздягли́ rozdjahlý |
feminine я / ти / вона |
роздягла́ rozdjahlá | |
neuter воно |
роздягло́ rozdjahló |