розколоти
Hello, you have come here looking for the meaning of the word розколоти. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word розколоти, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say розколоти in singular and plural. Everything you need to know about the word розколоти you have here. The definition of the word розколоти will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofрозколоти, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology 1
From роз- (roz-) + коло́ти (kolóty). Compare Russian расколо́ть (raskolótʹ), Belarusian раскало́ць (raskalócʹ).
Pronunciation
Verb
розколо́ти • (rozkolóty) pf (imperfective розко́лювати) (transitive)
- to split, to cleave, to chop (:firewood etc.), to crack (:nuts, crockery etc.)
- (figurative) to split, to divide
- Synonym: розділи́ти pf (rozdilýty)
Conjugation
Conjugation of розколо́ти, розколо́ть (class 10c, perfective, transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розколо́ти, розколо́ть rozkolóty, rozkolótʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | розко́лений, розко́лотий rozkólenyj, rozkólotyj impersonal: розко́лено, розко́лото rozkóleno, rozkóloto |
| adverbial | — | розколо́вши rozkolóvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розколю́ rozkoljú |
| 2nd singular ти |
— | розко́леш rozkóleš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розко́ле rozkóle |
| 1st plural ми |
— | розко́лем, розко́лемо rozkólem, rozkólemo |
| 2nd plural ви |
— | розко́лете rozkólete |
| 3rd plural вони |
— | розко́лють rozkóljutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розколі́м, розколі́мо rozkolím, rozkolímo |
| second-person | розколи́ rozkolý |
розколі́ть rozkolítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розколо́в rozkolóv |
розколо́ли rozkolóly |
| feminine я / ти / вона |
розколо́ла rozkolóla | |
| neuter воно |
розколо́ло rozkolólo | |
Derived terms
- розко́лина f (rozkólyna)
- розколо́тися pf (rozkolótysja)
Etymology 2
See the etymology of the corresponding lemma form.
Pronunciation
Verb
розколоти́ • (rozkolotý)
- second-person singular imperative of розколоти́ти pf (rozkolotýty)
Further reading
- “розколоти”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “розколоти”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розколоти”, in Словник.ua (in Ukrainian)