Inherited from Proto-Slavic *orzkopati. By surface analysis, роз- (roz-) + копа́ти (kopáty). Compare Russian раскопа́ть (raskopátʹ), Belarusian раскапа́ць (raskapácʹ), Polish rozkopać.
розкопа́ти • (rozkopáty) pf (imperfective розко́пувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | розкопа́ти, розкопа́ть rozkopáty, rozkopátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | розко́паний rozkópanyj impersonal: розко́пано rozkópano |
adverbial | — | розкопа́вши rozkopávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | розкопа́ю rozkopáju |
2nd singular ти |
— | розкопа́єш rozkopáješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | розкопа́є rozkopáje |
1st plural ми |
— | розкопа́єм, розкопа́ємо rozkopájem, rozkopájemo |
2nd plural ви |
— | розкопа́єте rozkopájete |
3rd plural вони |
— | розкопа́ють rozkopájutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | розкопа́ймо rozkopájmo |
second-person | розкопа́й rozkopáj |
розкопа́йте rozkopájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
розкопа́в rozkopáv |
розкопа́ли rozkopály |
feminine я / ти / вона |
розкопа́ла rozkopála | |
neuter воно |
розкопа́ло rozkopálo |