розлітатися
Hello, you have come here looking for the meaning of the word розлітатися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word розлітатися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say розлітатися in singular and plural. Everything you need to know about the word розлітатися you have here. The definition of the word розлітатися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofрозлітатися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From роз- (roz-) + літа́ти (litáty) + -ся (-sja). Compare Russian разлета́ться (razletátʹsja), Belarusian разлята́цца (razljatácca), Polish rozlatywać się.
Pronunciation
Verb
розліта́тися • (rozlitátysja) impf (perfective розлеті́тися)
- to fly away, to fly apart, to scatter (in the air in different directions)
- (figuratively) to spread (of news, rumour, sound, etc.)
- (figuratively) to fly off, to take off in all directions (to disperse)
- (colloquial) to fly apart, to fly asunder, to be blown apart (due to explosion or impact)
Conjugation
Conjugation of розліта́тися, розліта́тись, розліта́ться (class 1a, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розліта́тися, розліта́тись, розліта́ться rozlitátysja, rozlitátysʹ, rozlitátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | розліта́ючись rozlitájučysʹ |
розліта́вшись rozlitávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
розліта́юся, розліта́юсь rozlitájusja, rozlitájusʹ |
бу́ду розліта́тися, бу́ду розліта́тись, бу́ду розліта́ться, розліта́тимусь, розліта́тимуся búdu rozlitátysja, búdu rozlitátysʹ, búdu rozlitátʹsja, rozlitátymusʹ, rozlitátymusja |
| 2nd singular ти |
розліта́єшся rozlitáješsja |
бу́деш розліта́тися, бу́деш розліта́тись, бу́деш розліта́ться, розліта́тимешся búdeš rozlitátysja, búdeš rozlitátysʹ, búdeš rozlitátʹsja, rozlitátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
розліта́ється rozlitájetʹsja |
бу́де розліта́тися, бу́де розліта́тись, бу́де розліта́ться, розліта́тиметься búde rozlitátysja, búde rozlitátysʹ, búde rozlitátʹsja, rozlitátymetʹsja |
| 1st plural ми |
розліта́ємся, розліта́ємося, розліта́ємось rozlitájemsja, rozlitájemosja, rozlitájemosʹ |
бу́демо розліта́тися, бу́демо розліта́тись, бу́демо розліта́ться, розліта́тимемось, розліта́тимемося, розліта́тимемся búdemo rozlitátysja, búdemo rozlitátysʹ, búdemo rozlitátʹsja, rozlitátymemosʹ, rozlitátymemosja, rozlitátymemsja |
| 2nd plural ви |
розліта́єтеся, розліта́єтесь rozlitájetesja, rozlitájetesʹ |
бу́дете розліта́тися, бу́дете розліта́тись, бу́дете розліта́ться, розліта́тиметесь, розліта́тиметеся búdete rozlitátysja, búdete rozlitátysʹ, búdete rozlitátʹsja, rozlitátymetesʹ, rozlitátymetesja |
| 3rd plural вони |
розліта́ються rozlitájutʹsja |
бу́дуть розліта́тися, бу́дуть розліта́тись, бу́дуть розліта́ться, розліта́тимуться búdutʹ rozlitátysja, búdutʹ rozlitátysʹ, búdutʹ rozlitátʹsja, rozlitátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розліта́ймося, розліта́ймось rozlitájmosja, rozlitájmosʹ |
| second-person | розліта́йся, розліта́йсь rozlitájsja, rozlitájsʹ |
розліта́йтеся, розліта́йтесь rozlitájtesja, rozlitájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розліта́вся, розліта́всь rozlitávsja, rozlitávsʹ |
розліта́лися, розліта́лись rozlitálysja, rozlitálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
розліта́лася, розліта́лась rozlitálasja, rozlitálasʹ | |
| neuter воно |
розліта́лося, розліта́лось rozlitálosja, rozlitálosʹ | |
Verb
розліта́тися • (rozlitátysja) pf
- (colloquial) to start flying around
Conjugation
Conjugation of розліта́тися, розліта́тись, розліта́ться (class 1a, perfective, reflexive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | розліта́тися, розліта́тись, розліта́ться rozlitátysja, rozlitátysʹ, rozlitátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | розліта́вшись rozlitávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | розліта́юся, розліта́юсь rozlitájusja, rozlitájusʹ |
| 2nd singular ти |
— | розліта́єшся rozlitáješsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | розліта́ється rozlitájetʹsja |
| 1st plural ми |
— | розліта́ємся, розліта́ємося, розліта́ємось rozlitájemsja, rozlitájemosja, rozlitájemosʹ |
| 2nd plural ви |
— | розліта́єтеся, розліта́єтесь rozlitájetesja, rozlitájetesʹ |
| 3rd plural вони |
— | розліта́ються rozlitájutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | розліта́ймося, розліта́ймось rozlitájmosja, rozlitájmosʹ |
| second-person | розліта́йся, розліта́йсь rozlitájsja, rozlitájsʹ |
розліта́йтеся, розліта́йтесь rozlitájtesja, rozlitájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
розліта́вся, розліта́всь rozlitávsja, rozlitávsʹ |
розліта́лися, розліта́лись rozlitálysja, rozlitálysʹ |
| feminine я / ти / вона |
розліта́лася, розліта́лась rozlitálasja, rozlitálasʹ | |
| neuter воно |
розліта́лося, розліта́лось rozlitálosja, rozlitálosʹ | |
References
- Bilodid, I. K., editor (1977), “розлітатися”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 728
- “розлітатися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
Further reading
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “розлітатися”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “розлітатися”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “розлітатися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “розлітатися”, in Словник.ua (in Ukrainian)